- укомплектувати
- див. укомплектовувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
укомплектувати
Смотреть что такое "укомплектувати" в других словарях:
укомплектувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
недоукомплектувати — у/ю, у/єш, док., недоукомплекто/вувати, ую, уєш, недок. Не завершити укомплектування чого небудь; укомплектувати не повністю, частково … Український тлумачний словник
укомплектований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до укомплектувати. || укомплекто/вано, безос. присудк. сл. || у знач. прикм.Повний, з повним складом кого , чого небудь … Український тлумачний словник
укомплектування — я, с. Дія за знач. укомплектувати і укомплектуватися … Український тлумачний словник
набирати — I = набрати 1) (яку н. кількість чогось), брати 2) (збирати потрібну кількість людей для чого н., куди н.); вербувати, завербовувати, завербувати, рекрутувати книжн. (про учасників, працівників чого н. за допомогою заохочень, умовлянь, обіцянок… … Словник синонімів української мови
